Встигнути до 35

Це Ірина Шиба, їй 28. Вона юристка, правозахисниця та виконавча директорка громадської організації «Фундація DEJURE», яка бореться за очищення судів від недоброчесних суддів, правосуддя, дружнє до дітей та реформує правничу освіту.

Ірина розповіла КМЦ, як вона знайшла своє покликання, та що вона вважає найважливішим у досягнення цілей.

 

Яку маєш освіту?

 

В Україні навчалась на юрфаці та економфаці в університеті Шевченка. Закордоном вивчала Law&Economics (Економічний аналіз права) в університетах Італії, Нідерландів та Польщі – Болонському університеті, Університеті Роттердаму, Варшавській школі економіки. Продовжую навчатись щодня, проходжу різні онлайн курси, літні школи та тренінги.

 

Чи навчання в університеті допомогло пов’язати своє життя зі сферою діяльності?

 

Однозначно. Я не зовсім свідомо обрала правничу професію, але навчаючись на юрфаці вже зрозуміла, що мені подобається відстоювати чужі права – а без знання права цього зробити неможливо.

 

Які взагалі були перші кроки до омріяної діяльності?

 

Я б не сказала, що робота, якою зараз займалась була омріяною. В університеті я мало знала про громадський сектор та як можна до нього долучитись. Про акції та флешмоби я дізнавалась уже з новин. Спочатку я хотіла працювати в корпоративному секторі. В університеті намагалась знайти різні стажування, щоб набратись досвіду. У 2016 році я вирішила долучитись до освітнього проєкту Відкритий університет реформ. Він і допоміг мені розібратись у всіх реформах, познайомитись з неймовірними експертами та учасниками, зрозуміти в якій сфері особисто я буду найбільш корисною. Тоді ж я долучилась до команди Фундації DEJURE, щоб займатись судовою реформою.

 

З якими ризиками доводиться стикатися?

 

Персональна безпека та безпека членів команди – це найстрашніший ризик. Ще рік тому, коли чула про напади на активістів звісно зливалась, але думала, що зі мною цього не станеться. Та насправді ніхто не може почуватись в безпеці поки поліція вбиває, а судді допомагають саджати активістів.

 

Який етап найскладніший?

 

Почати. Коли очі бояться, руки роблять. І в процесі приходить впевненість.

 

Чи були моменти, коли хотілось все кинути? Якщо так, то як вдалось зібратись і продовжити?

 

Звісно. У всіх є моменти слабкості, непевності, втоми. Я йшла поспати чи відпочити, перевести дух. Неможливо бігти марафон коли ти без сил. А реформи в нашій країні – це як марафон.

 

Скільки часу знадобилося для того, щоб реалізувати себе?

 

Та мені здається що я і далі продовжую це робити. Звісно проміжні успіхи та визнання колег додають впевненості та сил рухатись далі. Але поки мені не хочеться зупинятись. Хочеться щодня вивчати та робити щось нове.

 

Чи вплинув карантин на роботу та і на тебе загалом? Як саме?

 

Мені, здається, що він триває вже вічно. Стільки всього змінилось за цей час. На початку, карантин дозволив вповільнитись, роздивитись навколо, сконцентруватись на дійсно важливому. У швидкому докарантинному темпі часто не було для цього часу. Хапалась за все під ряд, замість того щоб зосередитись на кількох пріоритетах.

 

Чим займаєшся ще?

 

Раніше майже весь вільний час приділяла іншим проєктам та навчанню. Я вже 3 роки веду блог на 24 каналі, два роки з друзями організовувала Networking changemakers, розробляла Антикорупційний тур з командою з України та Німеччини.

Коли робота захоплює більше ніж серіали на Netflix.

 

Останні пів року почала бігати та займатись кікбоксингом. Спорт чудово допомагає знімати стрес та дисциплінує. Раніше здавалось, що у мене немає на це часу. Тепер навпаки – завдяки спорту є більше сил і час на інші активності.

 

Які найкращі твої проєкти? Розкажи про них.

 

Сподіваюсь, вони ще попереду.

 

Та я вже дуже пишаюсь тим, що мала змогу долучитись до розвитку правосуддя, дружнього до дітей. Разом з командою з Мін’юсту, прокуратури та UNICEF вдалось запустити Програму відновлення неповнолітніх, які вперше вчинили злочини. Дітям порушникам дається можливість взяти участь в медіації з потерпілими, примиритись, прийняти відповідальність та відновити завдану шкоду. Замість судимості вони отримують психологічну допомогу та можливість без сорому дивитись в очі рідним та постраждалим від злочину. Зараз програма діє по всій території України та фінансується з державного бюджету.

Звісно дуже круто було виступати на TEDxYouth@Kyiv. Власне там і розповідала про результати програми.

 

Хочеться створювати ще більше можливостей для молоді захищати свої права та брати участь в формуванні державної політики щодо дітей. Тому плануємо створювати Молодіжну раду в організації, залучати підлітків до планування нашої діяльності та комунікаційних кампаній.

 

Зараз перевіряємо на доброчесність суддів та кандидатів на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Раніше допомогли не допустити «зашкварених» кандидатів до Антикорсуду.

 

Ким чи чим захоплюєшся?

 

Захоплюсь мистецтвом, зокрема балетом, та природою.

 

Як проходить твій, вільний від роботи, час?

 

Його, на жаль, не так багато. Але я намагаюсь додати більше часу для відпочинку у свій work-job balance. Гуляю з собакою, зустрічаюсь із друзями, ходжу на виставки, подорожую.

 

Хто для тебе є прикладом для наслідування?

 

Ніколи не мала кумирів. Я не хочу бути чиєюсь копією, хочу бути собою.

 

Назви ключові риси свого характеру, які допомагають досягати результатів.

 

Наполегливість, відповідальність, уважність до деталей, толерантність, вміння слухати думку інших, креативність.

 

Як стати кращою версією себе з власного досвіду?

 

Визнавати власні помилки, приймати їх та вчитись на них. Не варто боятись помилятись, це нормальний етап навчального процесу. Якщо ви не робите помилок – значить ви робите щось не так.

 

Що для тебе є найкращою мотивацією?

 

Натхнення. Цікавить до того, що роблю, бажання розібратись в проблемі, знайти рішення до задачки з зірочкою.

 

Що допомагає працювати ефективніше і все встигати?

 

Встигати все не виходить. Потрібно це визнати. Я стараюсь краще планувати час, думати як досягнути найкращого результату з меншим вкладенням ресурсів, відмовлятись від проєктів чи завдань, які не дають мені бути більш ефективною там, де це дійсно необхідно.

 

Які три слова якнайкраще характеризують шлях до успіху?

 

Виклики, цінності, команда.

 

Що б ти могла порадити молоді, яка прагне досягти успіху?

 

Вірити в себе, обирати шлях який манить, а не той, який вказують інші, знайти сферу, яка захоплює і отримувати задоволення від процесу.