Встигнути до 35

Цього тижня герой рубрики «Встигнути до 35» – Сергій Мартинюк.

 

Вік та освіта?

33 роки, за освітою політолог.

 

Чи навчання в університеті допомогло пов’язати своє життя зі сферою діяльності?

Навчання в університеті не особливо допомогло пов’язати своє життя зі сферою діяльності, хоча кілька років після університету я активно займався громадською політичною діяльністю, планував пов’язати з нею майбутнє, але згодом почав займатися організацією концертів, ще пізніше став музикантом.

 

Розкажи, що привело до думки займатись омріяною діяльністю?

Власне до думки займатись омріяною діяльністю я прийшов спонтанно, тому що в дитинстві я не мріяв стати музикантом, хотів бути письменником, але знайомство з музикантами в якийсь момент змусило мене поглянути на свою зайнятість громадською політичною діяльністю дещо по іншому і зрозуміти, що я хочу наступний етап свого життя присвятити іншим речам.

 

Як тобі вдалося перебороти страх/осуд, що не вийде?

Особливо з якимись страхами я не стикався, навпаки перші роки музичної діяльності я жив у певних рожевих окулярах. Я не сприймав критики, самокритики, мені здавалось, що я роблю все максимально ок, виявилось, що я трошки помилявся і потрібно було бути трохи мудрішим.

 

З якими ризиками доводилося стикатися?

Найскладніше було справлятися з усім фінансово, адже музика в той момент не приносила заробітків, потрібно було поєднувати це все з основними роботами. Це ж саме це стосувалось і інших музикантів, і найбільший ризик був втрачати цих музикантів, не знаходячи фінанси їх мотивувати.

 

Який етап був найскладнішим ?

Найскладнішим для мене був етап це переїзду до Києва, бо я був змушений розпрощатись з командою музикантів, з якою працював багато років і шукав музикантів зі столиці та перейти до інших рівнів розвитку.

 

Чи були моменти, коли хотілось все кинути ? Якщо так, то як вдалось зібратись і продовжити?

Бували такі моменти, які траплялись періодично і я думаю, що це нормально, ми живі люди, не запрограмовані механізми, нам властиво сумніватись, врешті сумніви рухають нас вперед.

 

Скільки часу знадобилося для того, щоб реалізувати себе?

Навіть зараз займаюсь цим, коли відкриваю нову літературу чи розширюю свої горизонти пізнання в музиці.

 

Ким чи чим захоплюєшся?

Захоплююсь різними людьми, бізнесменами чи музикантами, загалом всіма тими, хто пішов за своєю мрією і не став рабом якоїсь стабільності.

 

Чи є такий артист, який для тебе є прикладом для наслідування?

Таких артистів насправді багато, але хочу виокремити Тома Йорка та зокрема Radiohead, які в якийсь момент після світової популярності, створення певного імені впізнаваного звуку, вдарилися в ґрунтовні музичні експерименти, фактично не мейнстримного характеру і продовжують це робити по сьогоднішній день займаючись тим, що дійсно прагнуть, тим що в якийсь момент чекала від них публіка, це викликає неабияку повагу.

 

Чим займаєшся ще?

Крім музики я займаюсь написанням книг, романів, поезій. Також я організовую фестиваль Бандерштат вже 15 років.

 

Як проходить твій вільний від роботи час ?

Я намагаюсь гуляти, бачитись зі знайомими, читати, слухати музику, дивитись кіно та взагалі відкритий до нових класних досвідів.

 

Назви ключові риси свого характеру, які допомагають досягати результатів.

Невиправний оптимізм та цілеспрямованість, я дуже рідко відступаю від цілі, якщо я вже намітив її.

 

Як стати кращою версією себе з власного досвіду?

Стати кращою версією себе стати напевне дуже складно, бо від себе не втекти, якби ти не хотів. Можна робити апгрейд деяких рис характеру, навичок та вмінь, але, як на мене, набагато важливіше навіть свої вади обертати на переваги, якщо ти, наприклад займаєшся якимось видом мистецтва, то можна використовувати на власну користь. Якщо ти депресивний (умовно, я не скажу, що це вада), то це можна дуже класно транслювати в музику, народжувати достатньо чесні, хороші речі.

 

Що для тебе є найкращою мотивацією?

Відчуття команди поруч.

Команди, яка може тебе підтримати навіть тоді, коли ти стикаєшся з незгодами. Люди, які підтримують не лише словами та діями для мене значать дуже багато.

 

Що допомагає працювати ефективніше і все встигати?

Планування.

Кожен мій новий день розпочинається з того, що я переглядаю складений напередодні погодинний графік дня, це дозволяє встигнути по максимуму, головне фіксувати навіть найменші завдання, навіть час, який ти проводиш умовно в банківській черзі ти можеш використовувати з користю, щось підчитати, комусь написати та в кінцевому результаті це робить тебе максимально мобільним, оперативним і ефективним.

Ким ти бачиш себе через 5/10 років?

Я бачу себе собою, незалежно від того чим я буду займатись.

Я хочу робити те, що відповідатиме тодішньому моєму життєвому вайбу. Неважливо чи це буде сцена, стіл, за яким я писатиму новий роман чи можливо мандрівки світом.

 

Які три слова якнайкраще характеризують шлях до успіху?

Цілеспрямованість, віра і сумніви.

 

Що б ти міг порадити молоді, яка прагне досягти успіху?

Не рівняти своє щастя успіхом інших. Знайти в собі щось, що ви відчуватимете як абсолютно неповторне і навіть якщо на перших етапах вам здаватиметься що у вас нічого не виходить вперто робити своє прокидатися з цим засинати й весь свій життєвий ресурс, конструктивний життєвий ресурс, вкладати в реалізацію своїх мрій та задумів.