Сексуальна освіта

“Секс – це частина життя людини. Момент, коли підліток почне ним займатися, неодмінно настане. А от буде це безпечний процес, сповнений довіри та почуттів чи джерело проблем та хвороб – залежить в першу чергу від батьків” – психологиня та сексологиня Юлія Дамочкіна

 

  Питання статевого виховання для українців складне. Досі більшість батьків бояться говорити про “ЦЕ” зі своїми дітьми. У школах тему статевого виховання розглядають лише дотично на деяких предметах. Тим часом діти займаються самоосвітою в інтернеті, чи у розмовах з однолітками. І чим це може закінчитися, іноді страшно уявити.

 

Ми поспілкувалися з психологинею, сексологинею та сімейною консультанткою Юлією Дамочкіною про те як правильно батькам говорити з дітьми про секс, що важливо у сексуальному вихованні дитини та як повинна будуватися комунікація учителів з учнями на тему сексу.

 

Як батькам говорити зі своєю дитиною-підлітком на тему сексу?

 

У першу чергу, варто враховувати, що у наш час підлітки знають значно більше, ніж їм можуть розповісти батьки. Вільний доступ до інтернету спрощує пошук інформації на будь-яку тему. Частина батьків прагне уберегти дитину від порно-контенту і ставить обмеження на телефоні, але ж є і більш ліберальні вихователі. Підлітки в школах діляться одне з одним усім, що привертає їх увагу. Тому батьківський контроль на телефоні вашої дитини не гарантує того, що її сусід по парті ховатиме знайдену інформацію.

 

Однією зі складнощів на шляху сексуального виховання молоді є самі батьки. Досі поширена думка: якщо розповісти підлітку про секс, то він швидше почне ним займатися. Це міф. Будьмо відверті – чи багатьох стримав батьківський контроль? 

 

Заборона сексу і спроби втрутитись у процес сексуального дозрівання дитини потягне за собою страх підлітка звернутися по допомогу до найближчих, коли виникають проблеми зі здоров’ям, небажана вагітність та інше. Що негативніше ставлення до теми сексу у батьків, то більша ймовірність, що інформацію підліток братиме з інших джерел. Легко здогадатися, звідки в першу чергу – з порнографії. Переглядаючи сексконтент, підліток не може сприймати його критично та об’єктивно. Він не розуміє, що це не реальність, а постановка, що значна частина фактів викривлена, що порушені важливі умови сексуального контакту, такі як наявність контрацепції, принцип згоди, взаємоповага, особистісні межі. Норми статевого життя підліток бере саме з того, що бачить. Тож яким буде його сексуальний досвід?

 

Якщо розмова на тему статевих стосунків відбувається вперше в житті родини, то всі її учасники відчуватимуть сором, незручність, а іноді й страх. Саме з цієї причини починати статеве виховання варто змалечку. 

 

Необхідною умовою є довіра дитини до батьків, адже тема доволі делікатна і вимагає відвертості. Часто батьки запитують, чи має значення, хто саме розпочинає розмову – мама чи тато? Важливіше те, кому дитина більше довіряє та відкривається. Якщо довіри немає, будувати конструктивну розмову буде складно і, найімовірніше, діалог буде обмежений двома-трьома реченнями, сказаними з почуттям сорому та уникненням зорового контакту. 

 

Розглянемо приклад. Коли в підлітка більше довіри до тата,порядок дій має бути таким.
1. Тато готується до розмови: читає відповідну літературу, вивчає назви статевих органів, засобів контрацепції, усього, що відбувається з дівчинкою під час менструації, а з хлопчиком – під час полюції.
2. Продумує, як і що він говоритиме, які найважливіші моменти прагне донести до дитини.
3. Пропонує (не наполягає) дитині поговорити. Можна прийти з книжкою, яку тато прочитав і разом її обговорити. Книжок дуже багато, тож варто обрати ту, подача якої для тата комфортна та зрозуміла.
4. Якщо підліток не готовий до такої розмови, не варто наполягати. Краще відкласти на певний час або просто сказати про свою готовність підтримати дитину та відповісти на питання, що можуть виникнути. 

Якщо дитина взагалі уникає теми сексу, можна розкласти на видному місці підібрану літературу та іноді читати, коли дитина вас бачить. Або просто залишити книжку в її кімнаті.

Секс – це частина життя людини і у кожного наступить момент, коли підліток почне ним займатися. А от буде це безпечний процес, сповнений довіри та почуттів чи джерело проблем та хвороб – залежить в першу чергу від батьків. 

 

Як вчителям будувати комунікацію на тему сексу з підлітками?

 

Без згоди батьків заводити розмову на тему статевих стосунків учителям не варто. Навіть, якщо лише з благими намірами. За це вчителя можуть звинуватити у розбещенні, домаганні, педофілії та інших неприємних речах. На жаль, більш ніж 80% батьків сприймають спроби сексуального виховання їх дітей негативно. 

 

Іноді трапляються ситуації, які потребують розмови вчителя з учнем на цю тему. До прикладу, якщо під час уроку підліток торкається своїх статевих органів. Такий діалог повинен відбутися наодинці, бо публічне зауваження може призвести до висміювання та булінгу – це дуже травматичний досвід, який у майбутньому проявиться на інтимному житті.  

 

У діалозі на тему сексу важлива довіра та відсутність осуду. Якщо педагог сам відноситься до теми сексу, як до чогось брудного і забороненого, підліток неодмінно це відчує та, найімовірніше замкнетьтся у собі. Тому делікатність, тактовність, повага та щирість – головні у розмові на інтимну тему. 

 

Говорити з підлітками про статеве дозрівання та стосунки бажано спеціально навченому секс-педагогові. У цій темі важливий рівень компетентності учителя, адже йдеться про безпеку та здоров’я дітей. Секс-педагог зможе без зайвого збентеження, легко, оперуючи професійними термінами розповісти підліткам про контрацепцію, зміни у їх тілах та інші процеси статевого дозрівання та стосунків. Такий якісний підхід спонукає бути відвертими та довіряти одне одному. Підлітки зможуть поставити запитання, що їх хвилюють, розвіяти страхи та міфи, пов’язані з темою сексу, які можуть призвести до помилок і спотвореного сприйняття інтимної близькості.

 

З якого віку варто починати говорити про секс та як це робити?

Кожна дитина розвивається у своєму темпі. Одні в три роки ледь розмовляють, інші вже читають енциклопедії. Тому чітко визначених рамок немає, потрібно зважати на рівень розвитку дитини.

 
Починати розмови про статеве виховання потрібно з базових речей: правил гігієни, назв інтимних зон, різниці між хлопчиками і дівчатками, особистих кордонів. У процесі дорослішання дитини – відповідати на запитання, що виникають, заохочувати дитину цікавитися і запитувати. Якщо щось незрозуміло, разом шукати відповіді.

 

Дуже корисно підбирати і разом читати літературу на тему сексуального дозрівання. Є багато книг для різного віку, починаючи з літератури для наймолодших. Такі книги корисні як для дітей так і для батьків. 

 

У сексуальному вихованні дитини важливо, щоб самі батьки сприймали секс і розмову про нього як невід’ємну та природну частину життя. Підліток у будь-якому разі вступить у статеві стосунки. А яким буде цей досвід залежить від рівня освіченості дитини.

 

Що важливо у сексуальному вихованні дитини? 

 

Є декілька важливих пунктів:

 

1) Пояснити поняття особистих кордонів. Тобто, розповісти дитині, що на її/його тілі є місця, до яких нікому крім неї/нього самого не можна доторкатися. За винятком випадків при огляді в лікаря. Пояснити, що ці місця потрібно обов’язково прикривати одягом. Є чудовий мультфільм “Кіко і рука”, який варто показати дітям, що навчаються у молодших класах.  

2) Використовувати правильну лексику. Жодних бананчиків, персиків, тичинок і товкачиків. Є прості і правильні назви статевих органів.

3) Навчити дитину правил гігієни інтимних зон. 

4) Розповісти про відмінність між хлопчиками та дівчатками.

5) У простій формі пояснити, що відбувається, коли у дівчат починається менструація, а у хлопчиків полюція, щоб це не стало сюрпризом, до якого дитина не була готова. Нагадаю, що статеве дозрівання у сучасних підлітків починається у середньому з 9 років. 

6) Бути максимально відкритими та щирими, відповідати на всі запитання, які виникають у дитини. Це допоможе сформувати довіру і дасть можливість у складній ситуації звернутися до батьків, а не до друзів чи блогерів.

 

Більшість батьків і вчителів погоджуються з тим, що в школах треба впроваджувати сексуальну освіту. Такі дані отримав аналітичний центр Cedos у результаті опитування, проведеного у партнерстві з агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки Міністерства освіти та науки України. Опитування показало, що 60% батьків і вчителів повністю підтримують твердження, що сексуальна освіта потрібна. 24% батьків та 23% учителів згодні лише у певній мірі. І 8% і 9% відповідно проти. 

 

Однак ситуація з готовністю самих батьків і вчителів до впровадження статевого виховання у школах відрізняється. Це пов’язано з поширеними стереотипами на сексуальну тему, у які вірять як батьки так і вчителі. Зокрема, 65% батьків переконані, якщо дівчина носить коротку спідницю та яскравий макіяж, вона спонукає хлопців до залицянь. 36% вчителів вірять, що нетрадиційна орієнтація потребує лікування. Однакова кількість батьків та вчителів (27%) назвали соромним секс до шлюбу. А 30% і 31% батьків і вчителів відповідно вважають, що наявність декількох сексуальних партнерів – розбещеність. 

 

У свою чергу Міністерство освіти і науки України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що схвалило до використання в освітньому процесі кілька посібників з питань статевого виховання: посібник для тренера «Репродуктивне здоров’я та відповідальна поведінка учнівської молоді», посібник для проведення інтерактивних занять «Здоров’я молоді та його складові», програма для батьків «7 кроків назустріч». Але поки, предмету «Статева освіта» у програмах шкіл немає. Натомість у МОН зазначають, що елементи комплексної сексуальної освіти включені в зміст обов’язкових навчальних предметів.

 

Роксолана Романенко