Me, myself and I

Що робити, коли думка інших людей на першому місці?

Як уникнути стресу?

Чому виникає розчарування і як почати все з початку?

 

Знаходимо рішення разом з психологинею Юлією Дамочкіною у постійній рубриці “Me, myself and I”.

 

Запитання #1

Чому мені важлива думка про мене інших людей?

 

Відповідь психолога

Схоже на страх засудження та/або відсутності базової довіри. Ви сприймаєте інших людей як небезпечних для себе, тих, що вас засуджують. Можливо хтось вас раніше карав, чи дуже погано до вас відносився. Можливо до вас ставилися надто критично чи вимогливо. Ви боїтеся назвати своє ім’я, тобто, боїтеся заявити про себе. Вірогідно у вас занижена самооцінка, багато страхів та невпевненості.

Шукайте в людях позитивні риси, навчайтеся довіряти та розслабляйтеся у спілкуванні. Нагадуйте собі, що вам ніхто не загрожує і ніхто вас не засуджує, ви у безпеці.  Було б добре звернутися до психолога та попрацювати зі своїми страхами, тому що ви у змозі від них позбавитися. 

 

Запитання #2

Що потрібно робити, щоб вийти зі стресу?

 

Відповідь психолога

  1. Прибрати джерело стресу (наприклад, якщо це людина перестати з нею спілкуватися) або мінімізувати його. Якщо це робота, то подумати, як ви можете знизити рівень стресу.
  2. Регулярно виконувати практики сповільнення та розслаблення. 100 повільних вдихів та видихів, медитація, прогулянка в тихому місці. Робіть це щоранку та щовечора. Чим більше в спокійні, тим менше реагуєте на стресові фактори.  
  3. Зверніться до невролога, можливо вам потрібна медикаментозна терапія (заспокійливі препарати і таке інше). 

 

Запитання #3

Мені 18, я навчаюся в університеті вже другий рік. Раніше я відчувала, що ця професія мені подобається. Я горіла цим, а тепер я не знаю що зі мною трапилося, але, мабуть, це не моє. Я чомусь так розчарувалася в собі, що все що я не роблю – все не таке і нічого не виходить. Навіть книги, які я так полюбляла читати зараз мене не цікавлять. Я не можу дочитати ті що розпочала. Я відчуваю себе винною перед батьками, які оплачують моє навчання. Я не розумію що зі мною, де ділися мої цілі. Чому я зупинилася і нічого не роблю. 

Як краще знову все розпочати, як не відчувати провину перед батьками за те що вони оплачують навчання, а тепер мені це не подобається?

 

Відповідь психолога

В який момент це почалося? Що не вийшло зробити, скласти іспити, чи все встигати? Є причина, через яку ви відчуваєте розчарування, і вона може бути не пов’язана з обраною професією. Можливо, надто багато предметів чи стрес, ви не витягуєте та втомлюєтеся, нервуєтеся і витрачаєте багато енергії. Напишіть перелік того, що конкретно у вас не виходить, а потім придумайте варіанти, як це виправити. 

Поговоріть з кимось, кому ви довіряєте і хто може вас підтримати. Не залишайтеся наодинці зі своїми страхами та почуттями. 

Займайтеся своїм тілом та зовнішністю відпочинок, повноцінний сон, прогулянки. Змінюйте свій стан на позитивний: спілкуйтеся з цікавими людьми, напишіть список того, що у вас виходить, займайтеся улюбленою справою. Зміните стан піде відчуття розчарування. Ви молода, красива, сильна і у вас багато варіантів вибору. Прислухайтеся до себе та робіть те, що відчувається як правильне.